Чому стискаєш ти в печалi скронi?
На серце смуток опустився тихо.
Здавалось - щастя вже давно в долонi,
А розтулила - i спiткало лихо.
А пам'ятаєш - днi яснi веcелi?
Вiд радостi блистiли твої очi,
Ми переїхали до нової оселi,
I чарiвнi, такi короткi, ночi.
Куди роки кохання наше дiли?
Журбою доля щастя оповила.
Зима засипала все снiгом бiлим.
Не вiдiгрiти криги, моя мила.
Чому?
© Copyright: Александр Вилд, 2012
Свидетельство о публикации №112031001660
Свидетельство о публикации №112031001660
Рецензии