Блукала, мов дурна приблуда.
Шукала забавки собі
і ось зайшла у халабуду,
де награвав він лет іт бі.
Спливли з глибин медузи щастя.
Хоч древній він, як атавізм,
я опинилась в його пастці,
де всім плете тенета він.
Примара ця скона під тиеном.
Облуду кара не мине.
Хай віршами, мов павутинням,
він не обплутує мене.
***
Блукала, мов дурна приблуда
© Copyright: Валерий Винарский 2, 2012
Свидетельство о публикации №112031011736
Свидетельство о публикации №112031011736
Рецензии
