Что в сердце носим, то в руках...
Веде вкраїнця край дороги доля.
Душа тріпоче за дітей, як в полі птах,
А є ще міцність , сила, воля.
Омріяна земля, але не рай,
Слов’янську кров я бачу на калині.
Прости мене, мій отчий край,
Так гірко наодинці лист калини гине.
Свидетельство о публикации №112031011000