Знаєш ти чи не знаєш – мені всеодно,
Моє серце зів’яне в пустелі,
Мене зовсім тепер не хвилює воно,
Хай поспить у біленькій хустині.
Жити довго й щасливо хотіло воно,
Але ти зіпсував усі мрії,
Як в страшному, кривавому злому кіно,
Назавжди опускаю я вії.
Може краще без мене, може правду говорять,
Не потрібні нікому ті очі,
Люди здатні на все і захочуть – спотворять
Погляд чистий у місячні ночі…
24 апреля 2006 г
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
Кому потрiбнi цi очi Хроника Очень Старое
© Copyright: Оля Полушина, 2012
Свидетельство о публикации №112030905741
Свидетельство о публикации №112030905741
Рецензии