Нiчнi роздуми

Ніч… треба спати,
Вірші не дають засинати
Душі, наповненій любов’ю,
Венам, наповненим кров’ю.
Голова пульсує думку,
Як знайти в житті рятунку?
Від образ, тривог, невдачі
Моє серце у темряві плаче.
Загалом все пристойно,
Живу я достойно.
Ворогів своїх прощаю,
Зла на них не тримаю.
Друзів своїх бережу,
Небо для них прихилю.
Молюся, люблю, благаю,
Лавровий вінок не сплітаю.
Намагаюсь писати щоденно,
Для мене це дуже приємно.
Я раба твоя, Музо кохана!
Не залишай мене, мила, жадана.


Рецензии