два янголи
два голуби
сиділи на вікні
сиділи туркотіли
про голубінь
і сніг
і той
що хоронителем
питався
похоронного
пощо їх
небожителів
із царства
надцерковного
в пустелю
поміж душами
сюди позасилали
щоб силами
меча й коси
це туркотіння
стало
вмивався сонцем
погребний
вискубував
пір’їни
і падали
вони
униз
згораючи
мов тіні
а як вдавалося
якій
через поріг
війнути
і звикнути
до ґанку й ніг
сінне тепло
відчути
ота
зміталася
в курган
вперемішку
зі сміттям
її чекала
кочерга
і димне
довголіття
від променадного
тепла
ховався
охоронець
у груди
тихо набирав
хай_Бог_боронить
і туркотів
коли хотів
а лінь
то в тінь
і дувся
бо знав
всі істини
прості
бо просто
не забувся
за туркотню
хвалитимуть
або примусять
зозулею
кувати
оті
які над ним
які
ще більш
крилаті
два голуби
два янголи
сиділи на вікні
сиділи туркотіли...
а пір’ячко
мов сніг...
8 Березня 2012
два голуби
© Copyright: Юрий Лазирко, 2012
Свидетельство о публикации №112030900333
Свидетельство о публикации №112030900333
Рецензии