Здалося раптом - ти вже був
Між цих книжок. У цій кімнаті.
Сидів незграбно на канапі.
Мовчав... Той день минув,
І в ньому був - не ти.
Був інший хтось, на тебе схожий,
Мовчав, сидів, на щось чекав.
А час повільно так спливав,
Вмирали сльози, зорі, квіти...
І ти... Говорив щось, про щось мовчав....
І досі щось в кімнаті є від тебе -
ця тиша, ковдри дотик ніжний,
І час, і шерхіт дзигарів....
Проминуть роки. Прийде хтось,
Спокійно сяде на канапі...
- Ти, - скаже в серці щось...
Мовчазний - у моїй кімнаті...
Здалося раптом - ти вже був
© Copyright: Надежда Кушнир, 2012
Свидетельство о публикации №112030903191
Свидетельство о публикации №112030903191
Рецензии