На світанку приходять думки,
Такі ж сірі, як все довкола,
І холодний дотик руки,
На останню надію облога.
Дальнє сонце пробуджує день,
Сонний лист усміхається йому.
Наша ницість, нещирість імен –
Все - до болю - знайоме, знайоме.
Сумно, сіро. Життя без змін.
Безупинний рух до закату.
Через деякий час переміниться в рінь
Відшліфована тінь майорату
думки
© Copyright: Надежда Кушнир, 2012
Свидетельство о публикации №112030809491
Свидетельство о публикации №112030809491
Рецензии