Цей стан відомий майже всім,
І от навідав він мій дім.
Хвилює серце, мозок мучить,
Схиляє до думок гнітючих.
Це ревність спокій не дає,
Все більше болю завдає.
Чому пізнати довелось?
Безхмарно наче все велось…
Любов та ревність поряд йдуть,
Ці почуття не обминуть.
Вони вбивають, це провал,
Усьому, що я будував.
Ця біль, як ртуть,
Від неї мруть.
Як вийти з честю, що зробить?
Щоб біль цей страшний зупинить.
На це питання сам Господь,
Надав повчання, не зашкодь.
Він пояснив, така любов,
Лиш п’є з долонь всю нашу кров.
Розрадив, сум мій розігнав,
Щасливий тим, що розпитав.
Помилки визнав всі свої,
Зійшов зі смуги мертвої.
Це почуття я взяв, прогнав,
Навіщо душу розтинав?
Надумав щось собі таке,
Немилосердне та тривке.
Усі на світі люди!
Не допускайте пересуди.
В думках спочатку треба зважить,
Любов чи ревність, переважить?
Любов та ревнiсть
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112030804639
Свидетельство о публикации №112030804639
Рецензии