Вже давно я одинак,
Життя моє, як той вітряк.
Спопеліло все, пройшло,
Другий шанс, не вже дало?
Я так боявся ворухнутись,
Ти ледь змогла мені всміхнутись.
Пасажирка випадкова…
Ця постать, наче смерекова.
Гортаючи сторіночку біленьку,
Читала збірочку маленьку.
Волосся, наче шовкопряд,
Було зачесане назад.
На шиї, як малесенька краплинка,
Ніжно сяяла перлинка.
На талію, яка була тонка,
Кидав свій погляд крадькома.
Прокинулось, щось неземне,
Заворожила ти мене.
Невже, без всяких молитов,
Господь послав мені любов.
Шляхами різними блукав,
Я так давно таку шукав.
Наважився її спитати,
Часу не було зволікати.
До мене очі підняла,
Слова, достойно сприйняла.
Щасливий став я, за усіх…
І Бог простив мені цей гріх.
Пасажирка випадкова
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2012
Свидетельство о публикации №112030804540
Свидетельство о публикации №112030804540
Рецензии