Материнське серце
Воно усе терпляче зносить.
Образь його, воно горить палюче,
Біль запанує неминуче.
В близьких своїх, воно так просить ласки,
Воно відчує, хто вдягає маски.
Йому не треба замків, частувань,
Не завдавай йому, розчарувань.
Одне на світі слово, мама,
Не зникне з вуст дитя Адама.
Щоб серденько змогло всміхатись,
До нього треба прислухатись.
Ти не подумай, що повчаю,
Я навпаки все виправдаю.
Але, так хочу зрозуміти,
Чому не чують цього діти?
А час спливе, та дуже скоро,
Реалії життя і непокора…
Проявляться вже потім, а тепер,
Прошу! Будуйте замки без химер.
Свидетельство о публикации №112030804331