Не буду писати

Не буду більше писати.
Нікому воно не потрібне.
Для чого ж моя відвертість,
Як нікому те читати?

Тепер всі живуть брехнею,
Від правди вони червоніють,
Лукавство тепер величають,
А дружбу давно зневажають.

Живуть за рахунок кривди,
Кохання в грошах виміряють.
За своє життя нікчемне,
Бідних батьків зневажають.

Для кого ж тоді писати?
Навіщо тратити сили?
Ще будуть потім сміятись:
"Немов нема йому чим зайнятись".

І в цьому світі дурному,
Я хочу тільки одного,
Щоб люди таки схаменулусь
І Господу в кінці кінців посміхнулись!!!

(Jersey City 2012)


Рецензии
Хто ж із нас не сумнівався в цьому дусі?)))
Сподіваюся, що це не відчай, а юнацький максималізм...
Пишіть, Юрасю, бо глибоко відчуваєте насущне...
...і успіхів Вам у всьому!!!

Ольга Глапшун   24.02.2013 18:49     Заявить о нарушении
Після прочитання видалити!

А останній рядок я б таки опрацювала (вкоротила):
напр."І, зрештою, Господу посміхнулись:
чи "І Господу Богу, нарешті, всміхнулись",
бо оте "в кінці кінців" збиває з ритму, тормозить...

З добрими побажаннями!

Ольга Глапшун   24.02.2013 18:54   Заявить о нарушении
Теж видалити після прочитання:)))

"Нема, мовляв, чим займатись"
замість:"Немов нема йому чим зайнятись".

Тільки не ображайтеся - я по-материнськи:-)))

Ольга Глапшун   24.02.2013 18:59   Заявить о нарушении