От коли б молодiсть - та знала,
1 якби старiсть - та могла,
Добро б завжди перемагало,
Бiда б навiки вiдiйшла.
Та молодiсть - необережна
1 нерозумна де-не-де,
А нерозважливiсть безмежна
На манiвцi її веде.
От старiсть - та завжди повчає,
Вона все знає, не мовчить:
Хто - вiрний друг, хто - зневажає,
Та хто кого чого навчить...
I струни сумнiву заграли,
Збентежень в душу нанесли:
I що ж, коли б то юнi - знали?..
А що якби старi - могли?!..
Iронiчне
© Copyright: Светлана Похилько, 2012
Свидетельство о публикации №112030701623
Свидетельство о публикации №112030701623
Рецензии
Якби ж узять здоров’я молоде та розуму добавить зрілих років,
Тоді б помилки, зроблені в житті, не лізли боком.
Не мучило сумління й каяття, не рвало душу наболіле,
Тоді було б все до пуття, і чорне не здавалось білим.
І все тоді, аби ж, оте, а справді буде все, як буде.
Життя одне дається тут й друге не можна роздобути...
З повагою, Наталка.
Наталья Сытник 21.03.2013 10:10 • Заявить о нарушении
Тоді б помилки, зроблені в житті, не лізли боком.
Не мучило сумління й каяття, не рвало душу наболіле,
Тоді було б все до пуття, і чорне не здавалось білим.
І все тоді, аби ж, оте, а справді буде все, як буде.
Життя одне дається тут й друге не можна роздобути...
З повагою, Наталка.
Наталья Сытник 21.03.2013 10:10 • Заявить о нарушении
Дякую за експромт.) Все так, все так...
Сердечно -
Светлана Похилько 21.03.2013 23:24 Заявить о нарушении
Сердечно -
Светлана Похилько 21.03.2013 23:24 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.