Надобранiч

Коли-небудь..
Коли-небудь я розповім тобі, які візерунки малюють птахи у повітрі;
Як переміщуються армади хмар, залишаючи по собі чисту небесну блакить і сонячне сяйво;
Як шурхіт дощу виспівує свою колискову, погримуючи громами й виблискуючи блискавками.

Коли-небудь...
Коли-небудь зійдуться до купи і потоваришують усі боги цього світу - і стародавні, і сучасні.
І дадуть ладу і собі, й усьому людству.
І взагалі усьому: тому, що було; тому що відбувається й тому, що тільки-но передбачене.

Коли-небудь...
Коли-небудь розіб'ється вщент, на дрібнісінькі скалки, та клята філософська каменюка,
Що ми всі її шукаємо з давніх давен.
І безхитрісна істина майне своєю розхристаною душею.

Коли-небудь...
Коли-небудь рясні зорі стануть ближчими до нас, значно ближчими.
І не треба буде долати бентежно-безмежний часо-простір, щоб стати поруч із тобою,
Мій любий, мій єдиний, коханий мій.

Коли-небудь...