Лина Костенко. Доверие

С украинского

Класть руку на плечо ты не спеши.
Ведь этот жест уместен только в танце.
Доверие – пугливый зверь, сбежит,
Он любит тихий холодок дистанций.

И ценит время... Годы, а не дни.
Он странный зверь, он любит даже муку,
И даже расстоянье и разлуку.
Не любит только на плече руки.

В садах любви, в сонатах соловьев
Он слышит шаг коварный браконьера.
Ловушки ждёт от взгляда и от слов,
И эта мизансцена не премьера.

Души свободной дикая тайга!
Премудрый зверь, зло без него живется.
Не надо только звать его. Когда
Сам подойдёт, тогда не отшатнётся.
***

Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра — звір полоханий, втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.

Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір, він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку.
Але не любить на плечі руки.

У цих садах, в сонатах солов’їв,
Він чує тихі кроки браконьєра.
Він пастки жде від погляду, від слів,
І цей спектакль йому вже не прем’єра.

Душі людської туго і тайго!
Це гарний звір, без нього зле живеться.
Але не треба кликати його.
Він прийде сам і вже не відсахнеться.