Вогню я хочу, сонця i весни...
Втопитися у них, закривши очі.
Забути і згадати голоси,
Що снилися колись посеред ночі.
Я слухала не раз, як сніг летить,
Як дощик пестить листя пожовтіле,
Як голосно біжить весняна мить,
Як літо проминає легкокриле.
Та ще не чуло серце того хмелю,
Отруйного дурману і жаги,
Не чуло воно голосу з пустелі
Тих вечорів, наповнених снаги.
27.03.1998
Свидетельство о публикации №112030600071