Гарбузиння здерлося на тин,
Соняшник загледівся на сонце.
У садках дрімає Люботин -
Тихе місто у моїй сторонці.
Оминає гомінке шосе
Стороною - хай царює тиша!
Невсипущі поїзди лише
Залізничну станцію колишуть.
Дивосяйні золоті ставки,
Наче зачаровані люстерка
Ваблять очі...
Запах осоки
З вітерцем із степу злився терпко.
Гарно тут із літом у гостях:
Синє небо й пшениці дорідні
Підняли врочисто гордий стяг,
І довкола люди любі, рідні...
Гарбузиння здерлося на тин,
Соняшник загледівся на сонце.
У садках квітує Люботин -
Миле місто у моїй сторонці.
5.03.2012
Люботин
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2012
Свидетельство о публикации №112030600447
Свидетельство о публикации №112030600447
Рецензии
В Люботині живе мій двоюрідний брат. Ніколи там не була, а тепер от побачила картину цього містечка. Дякую!
Людмила Дзвонок 08.04.2012 18:09 • Заявить о нарушении
Людмила Дзвонок 08.04.2012 18:09 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.