Знов плачуть хмари серед лiта...
І п'є земля ці теплі сльози.
Здається, небо стогне, коли грози…
І блискавки дарують трохи світла.
Послухай цю мелодію дощу,
Вона жива і пахне небом.
Відчуй обійми цього літнього плачу,
Він змиє бруд образ із тебе.
29.06.1999
Свидетельство о публикации №112030604213