Всі люди звикають до клопоту буднів,
Улюблених страв, заяложених фраз.
Так щиро всміхаються люди на кутні,
Ховаючи душі від зла і образ.
Всі люди звикають до болю розлуки
І топлять себе нескінченністю справ.
Вони так бояться сердечної муки
І того, що хтось їм колись не сказав.
Всі люди звикають не вірити в диво,
Не гаяти часу, не бачити снів.
Бояться любити, але особливо
Бояться всіх тих, хто любити посмів.
10.05.2003
Всi люди звикають до клопоту буднiв...
© Copyright: Юлия Яремчук, 2012
Свидетельство о публикации №112030603960
Свидетельство о публикации №112030603960
Рецензии