Чомусь так раптово, чомусь серед ночі
Почую знов голос, побачу знов очі:
Твої, моя мамо, зігріті любов'ю.
Захочу я знову побути з тобою.
Тримати в руках твої теплі долоні,
Що згадок дитячих та спогадів повні.
Твоїх материнських грудей пригорнутись.
Зігрітись, заснути, від щастя забутись…
Чомусь так раптово
© Copyright: Валентина Комина, 2012
Свидетельство о публикации №112030602188
Свидетельство о публикации №112030602188
Рецензии
Твоїх материнських грудей пригорнутись.
Зігрітись, заснути, від щастя забутись…
***
Зворушливий вірш, Валентина, дякую!
Светлана Пономаренко 06.03.2012 11:18 • Заявить о нарушении
Зігрітись, заснути, від щастя забутись…
***
Зворушливий вірш, Валентина, дякую!
Светлана Пономаренко 06.03.2012 11:18 • Заявить о нарушении