Подих. Теплий і вологий, в золоті осінніх лип.
Листя падає під ноги, мокне,
Липне до дороги, тротуарів і садиб.
Небо. Ніжне, прохолодне,
Сповнене надій пустих.
Запах зошитів і книг,
Запах фарби на мольберті..
Привид сутінків твоїх,
Що рятується від смерті,
Від пітьми в вогнях міських.
Знаю, осінь, твій прекрасний
Погляд кавових очей,
Що наводить на людей
Сум доволі передчасний.
В спокої густих ночей
Ти натхнення колисаєш
І на жаль, не помічаєш,
Як неволить сон під спів
Опівнічників-вітрів.
Осiнь
© Copyright: Татьяна Диффер, 2012
Свидетельство о публикации №112030610793
Свидетельство о публикации №112030610793
Рецензии