Вже не сама, але і не з тобою,
Знайшла щось краще та тепліше пустоти,
Знайшла щось дивне між тобою і собою.
А чи знайшов між нами щось і ти?
Я вже навчилася не думати про Тебе,
Але щодня ту згадую весну.
Сьогодні дивно: неспокійне небо.
Вже перша ночі, знову не засну.
Де ти блукаєш, вже давно не знаю,
Що із тобою, з ким ти, як живеш.
Вже все, здається. Поступово забуваю.
Та тільки серцю Нас забути не даєш.
Знов зустрічаєшся мені дорогою додому,
Так в очі заглядаєш… не дивись!..
Ще нещодавно листя падало додолу,
Ще нещодавно так благала: 'повернись'...
Тепер вже й суму не залишилося наче
Якщо спитаєш. Але краще і не треба…
Сумую я, та інколи ще плачу,
Але тобі то знати вже нема й потреби...
27 апреля 2011
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
Вже не сама, але i не з тобою
© Copyright: Оля Полушина, 2012
Свидетельство о публикации №112030508488
Свидетельство о публикации №112030508488
Рецензии