Хіба що впасти і розбитися як чашка,
Лишень би серця не чіпав мого,
Лишень би втриматись від сліз, та як то важко,
Хіба що знаючи не бачити того.
Чого ти в очі мені знову зазираєш?
Я вже навчилася ховати в них себе.
Чого прийшов? Та ти і сам не знаєш…
Ну що, ж я рада знову бачити тебе.
Лишень би смутку не приніс мені з собою,
Хіба що трохи, щоб згадати ту любов,
Яку безжалісно ми знищили з тобою,
Не намагайся розбудити її знов..
Я не сама, бо світ такий чарівний,
Себе як завжди я шукаю у дощі...
Чого так дивишся? Чому тобі так дивно?..
Хоч раз у відповідь щось спробуй напиши…
14 марта 2011
Copyright © Оля Тигра 2012 Все права защищены
Хiба що впасти
© Copyright: Оля Полушина, 2012
Свидетельство о публикации №112030508354
Свидетельство о публикации №112030508354
Рецензии