Обiрвала Вiчнiсть ще одну струну...
________________________________________
Обірвала Вічність ще одну струну...
Мрії, що дарують насолоду,
Вразила натхнення вроду молоду
І життя відміряну природу.
Обірвала Вічність полум’я очей
І нелегкi думи в прохолоду ночі
Понесла нестримно... В сутінках ночей
Догорять, розтануть задуми пророчі.
Сяють зорі. Плачуть... Невгамовна мить...
Сонячна доріжка на високій ноті
Обірвала долі зоряний політ...
Обірвала ноти трепітно високі.
Свидетельство о публикации №112030507034