Пробуждение

          Перевод стихотворения Веры Свистун "Іще до ранку декілька годин"http://stihi.ru/2012/02/22/10620
                Фото Гуськовой        



Для пробужденья не было причин...
Но ночь бела от выпавшего снега!
Проснулась я от сказочного света
И разноцветных сполохов витрин.

Жизнь замерлА, ни звука, ни ходьбы.
Замерзли окна, в них не видно лица.
С небес, как тень, таинственно струится
Печаль одной загубленной судьбы.

А рядом тихо шелестели сны...
На окнах льдинки -  изморози гости.
Мороз, уставший, бесится от злости,
Но не уйти от доли и весны.

И как надежда — паводок заветный,
И щебет птиц и... горизонт рассветный.


   
   Іще до ранку декілька годин...

 Іще до ранку декілька годин...
 Хіба то ніч - від снігу біла, біла!
 Прокинулась від сяючого світла
 І кольорових спалахів вітрин.

 Життя завмерло у теплі доби.
 Шибки заклякли, жодного обличчя.
 Упали з неба тіні таємничі,
 Загубленої долею, журби.

 Десь поруч, тихо шепотіли сни...
 Відблискували вікна, в лід закуті.
 Мороз, втомившись, скаженів від люті.
 Та не втекти від долі і весни.

 Як сподівання - неминуча повінь,
 Пташиний спів і...  обрій світанковий.