Калину вспомни средь дождей
Та струни осені дзвенять в печалі.
Ти наодинці... при свічах згадай
Те щире літо, що з тобою знали.
Згадай моє волосся і слова,
Тендітні губи, що шептали тихо.
Кохали доти, як його ... мольба
Не розірвала наш зв’язок на лихо.
Струмок живий, за яром гай,
Вітри шалені там дзвенять щосили.
Струнку калину між дощів згадай,
Кохання наше, те, що ми згубили.
Свидетельство о публикации №112030511041