Вклонюсь солдатам в день прекрасний,
Те що до перемоги роки йшли.
Відірвуться слова від губ в час людний,
В війну життів мільйони відійшли.
Сатрапи... що так жадібно ділили?
Кров не водиця, та текла рікою.
Вклонюся тим, що що в пеклі уціліли,
То діти часу, з долею гіркою.
То дети времни с тяжёлою судьбой
© Copyright: Орфей Госпа, 2012
Свидетельство о публикации №112030510973
Свидетельство о публикации №112030510973
Рецензии