Як умру, ніхто й не заплаче,
Тихо ніченька забере в своє ложе,
Ніхто і ніколи мене не згадає,
На єдині з собою зостануся може.
А коли прийде час
Своїм дощичком землю поллю -
Це сльозинки страждань моїх,
Бо я все ще люблю.
Моє сонечко яснеє,
Моє щастя загибле з надією.
Ніколи не збудеться те, що бажаю я,
Те, що в цю мить називаю я мрією.
Дивлюсь у небо - сама порожнеча,
Відколи забули про мене усі.
А поряд зі мною палаюче пекло,
А там на землі залишився ти.
Якщо умру
© Copyright: Андрюша Морозов, 2012
Свидетельство о публикации №112030409447
Свидетельство о публикации №112030409447
Рецензии
