Лiтнi грози
(з елементами розчиненого вірша)
Літні грОзи. Скельця неба в друзки,
Дощ танцює вальс на підвіконні,
Рве тривога спокою мотузки.
Сльози застигать у долоні.
Хвощ згинає стан, мов ключ скрипічний…
Біль. Знемога. Хмарам світ у лоні…
Листя вітер знов горта північний,
Жмут, як орігамі, на бетоні.
Віддзеркалля снів і мрій в калюжі.
Місто все в строкатих парасолях…
Люд хова обличчя, навіть душі…
І недужі мальви, верес, сонях.
Свічка промінцями лиже руки,
Птах крилом вроста у млу свідомо,
Під сурм грому гір темтять перуки,
Стрічка річки, мов дола судому…
Шлях – найкращий засіб для сполуки,
Бо магнітом тягне всіх додому.
Розчинений вірш:
Грози.
Дощ.
Тривога.
Сльози.
Хвощ.
Знемога.
Листя
Жмут
В калюжі.
Місто,
Люд,
Недужі.
Свічка,
Птах
Сурм грому.
Стрічка –
Шлях
Додому.
7.06.2011
Свидетельство о публикации №112030408030
Бо магнітом тягне всіх додому.
І це правда! Сподобалось, дякую.
Елена Каминская7 14.05.2012 11:01 Заявить о нарушении