...И зажмурилось небо усталое,
Дескать, я - не рекламный плакат,
Чтобы тешить улыбкой алою...
И окрасился болью закат.
Черный ворон от страха крячет,
Лишь заслышав церковный звон.
Небо-рядом, а это значит -
Не во власти тревожить сон,
Сквозь который идешь навстречу,
Погружаясь в пучину дней...
Веришь, время - оно не лечит.
Только Небо в душе моей
Отзовется звенящей нотой,
Как натянутая тетива...
Небо вечно. Ему охота
Утвердить над землею права.
Только нету тут побежденных -
Завтра снова зажгу рассвет...
И неважно, что обожженных
Нету крыльев...лишь пепла след.
И окрасится болью закат...
© Copyright: Натали Кофе, 2012
Свидетельство о публикации №112030401277
Свидетельство о публикации №112030401277
Рецензии
...І лиш небо в душі моїй
відізветься звучною нотою,
як натягнута тятива...
Небо вічне, йому захочеться
ствердити над землею права.
І немає тут переможених,
завтра знову зустріну день...
Дивовижна прозорість перекладу, чи не так? Текст вражає (ні, просто б'є по нервах) своєю експресією, а зображувані картини вималювані з майстерністю живописця.Дуже видовищно, і це вражає!
Нина Ивасюк 24.03.2014 18:16 • Заявить о нарушении
відізветься звучною нотою,
як натягнута тятива...
Небо вічне, йому захочеться
ствердити над землею права.
І немає тут переможених,
завтра знову зустріну день...
Дивовижна прозорість перекладу, чи не так? Текст вражає (ні, просто б'є по нервах) своєю експресією, а зображувані картини вималювані з майстерністю живописця.Дуже видовищно, і це вражає!
Нина Ивасюк 24.03.2014 18:16 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.