Загадкою мить пролетить
І просто не встигнеш спіймати
І до краху той спомин згорить
А може вціліє, як знати
Таємний ковток
Втамовує спрагу
І я незліченно чекаю
Коли квітки розцвітуть
За відвагу
Яку в пам’яті я так плекаю
Не буду я боятись тих думок
Не буду я мішати кригу у вино
Нехай таємний той ковток
Змете із серця те ярмо
Я полюблю ці дні
І не потривожу їх ніким
Нехай на самоті
Та з вітром ніжним, хоч німим
Розвію я думки
Розвію
І вітер допоможе
Тоді розквітнуть всі квітки
І запах проникнеться крізь душу
А може
А може ти забув
І я забути мушу
Та я не зможу
Навіть непомітну мить
Вона болить
І тліє так помітно в серці
І з гостротою, як у перці
Обпікає усмішку мою
Не жду
Я лиш зроблю ковток
Вдихну аромат квіток
І на мить покину вир оцих думок
Тайемний ковток
© Copyright: Надежда Аженилова, 2012
Свидетельство о публикации №112030209561
Свидетельство о публикации №112030209561
Рецензии
"мішати кригу у вино" Nomu Nomu Nomu Nomu Chua yo.
с настроением, запахом и вкусом.
Карина Мейс 05.03.2012 20:38 • Заявить о нарушении
с настроением, запахом и вкусом.
Карина Мейс 05.03.2012 20:38 • Заявить о нарушении