Чого я хот ла, чого я бажала

Чогось  я  хотіла,  чогось  я  жадала,
Та  в  пастку  я  злого  напевно  попала,
Ламає  і  мучить,  гнітить  і  вбиває,
А  ліків  у  мене  від  цього  немає.
Вже  пізно  приймати,  протиотруту,
З  цією  гангреною   відріжу  я  руку.
Та  вже  не  згадаю,  хоч  біль  не  минеться
І  серце  моє  ще  сльозами  заллється.
Та  рішення  скоро  вже, треба  приймати,
І  все  що  руйнує  цілком  відкидати.
Глибока  це  пастка,  болюча  ця  мука,
Та  добра  для  мене  це  буде  наука.
Я  буду  терпіти,  я  буду  чекати,
Бо  вірю  що  буду,  щастя  я  мати.
Цілком  життя  своє  Єгові  віддала,
На  нього  одного  надію  я  мала,
І  зараз  ще  маю,  і  буду  я  мати,
Самій  не  можливо  цю  біль  подолати.
І  сили  у  Бога  щоденно  я  прошу,
Без  нього  ніщо  я,  нічого  не  можу!
Беру  до  уваги  картання  й  поради,
Хоч  важко  мені  над  обривом  стояти,
Та  йду  крок  за  кроком,  долаю,  волаю,
Та  досі  назад   де  була,  не  вертаю.
Я  вірю,  я  знаю,  я  все  подолаю.
Самого  Єгови  підтримку  я  маю.
Ніколи  не  впаду  і  не  похитнуся,
Єгова  для  мене  надійне  поруччя!