Народжена весною
ти, як стрімка вода
бурхлива і невтомна,
ясна і молода.
Натхнена раннім сонцем –
приречена творити,
не можеш без турботи
у світі цьому жити.
Як пташка метушлива,
весела і легка,
розумна та дбайлива,
швидка і говірка.
Ти наче квітка росяна;
бузку наче цвітінь.
Струнка, як та вербиченька,
мов від тополі тінь.
Як радісно і затишно,
бо знаю добре я,
що ця казкова жінка –
це матінка моя.
07.02.2008 р.
Свидетельство о публикации №112030206949