Лютує пiдступна завiя,
Нiчого не видно в iмлi.
В буремному світi, Марiє,
Ти десь у далекiй землi.
Шукаю тебе, - безупинно,
Невдало, - чимало я лiт.
Напевно, то долi провина,
Що там загубився твiй слiд.
Молю я тебе: "Вiдгукнися!
Якщо ти є досi жива,
Здаля вiд душi усмiхнися;
Почуй мої добрi слова!
Ти знай, я тебе пам'ятаю;
I часто, в безмовнiй тишi,
Тобi я натхненно складаю
Вiд щирого серця вiршi.
I хай оцi вiдстанi, далi
Не будуть завадою нам:
Бо всi почуття свої щирi
Тобi я з любов'ю вiддам!
Повиннi зустрiтись не в мрiї, -
В життi, як бувало колись...
Марiє, любима Марiє, -
Благаю тебе: вiдгукнись!"
Листопад 2002 р., Крим
Благання
© Copyright: Вера Миреева, 2012
Свидетельство о публикации №112030205563
Свидетельство о публикации №112030205563
Рецензии