Когда уходят лучшие из нас...

Схилімо голови усі, хто його знав і любив... Він був моїм сусідом у дитинстві, колегою по творчості і просто гарною людиною, членом нашої літературної студії "Пролісок". непересічною особистістю, талановитим письменником. У 2002-ому році, коли вийшли з друку його "Побратими!, ми влаштували для Юри таку презентацію книги, якої не влаштовували нікому. До Будинку культури зійшлося добрих шість сотень чоловік. На сцені відбувалося дійство на кшалт "От всей души". Ми запросили ваших учителів - Трикіну, Русову. Грониху, Мовчан, яка приїхала спеціально на зустріч, ваших однокласників, котрих розшукали, його батьків та рідних. Учителі згадували про ваші шкільні будні, про кумедні випадки, Школярі та земляки задавали Юрі десятки питань і він цікаво розповідав про себе і про те. як йому писалося, з кого списував своїх персонажів та картини природи.
У 2004-ому Юру прийняли до Національної спілки письменників України. Ми писали про це у нашому "Сільському житті". А потім десь узялася хвороба. Спочатку вона ледве нагадувала про себе. Він то працював у шклі, то кидав і знову повертався. Умирав дуже тяжко. Моя донька працює у реанімації. Вона розповідала майже щодня про його страждання...
Екологія, порушена видобутком уранових руд у нашому краї, згубно діє на молодих. Швидкими темпами йдуть із життя 50-літні, залишаючи батькам вічний біль.
Пам'ятаймо нашого Юру завжди. Він був надзвичайно доброю, талановитою і гарною людиною...

Людмила Юферова   12.03.2012 10:53   •   Заявить о нарушении