Вікно відкрите і летять думки
У вічності спитати хочу
О вітре, не змети сліди
І не забудь, що я тобі завжди шепочу
Мої сліди дають мені надію
І надто ж дорогі вони мені
І це вони складають мені мрію
І це вони ведуть мене тобі
Коли рука так тягнеться до неба
Я поспішаю усміхнутися душі
І думати уже не треба
А просто бігти, бігти по землі
Дитяча простота, вона прекрасна
Не загубити б і летіти ввись
Щоб зірка в серці не погасла
Співай, малюй чи просто посміхнись
Я люблю любити фарби і слова
Я люблю дивитись як росте трава
Я бажаю вірити і бачити те ж саме
Я бажаю творити красу своїми руками
Мої сліди надто дорогі мені
По них читаю мої миті щастя
Я їх запалю у всій красі
Душа моя – палаюче багаття
Цей дотик щастя я дарю тобі
І душу вічно хай він гріє
Я тобі, а ти мені
І хай горить, горить, не тліє!
Слiди
© Copyright: Надежда Аженилова, 2012
Свидетельство о публикации №112030109714
Свидетельство о публикации №112030109714
Рецензии