Не приходь, прошу! Не тривож мене.
Розривається навпіл душа.
… І життя моє вже усталене,
і тобі я давно чужа…
Кожен рух, потопаючий в погляді,
кожне слово поміж рядків
я в молитві безмовним спогадом
розчинила навіки віків.
Не дивися так! Відпусти мене.
Я згораю в твоїх очах!
І обличчя моє усміхнене,
і рука, що сковзнула з плеча.
Не приходь
© Copyright: Диана Сушко, 2012
Свидетельство о публикации №112030107423
Свидетельство о публикации №112030107423
Рецензии