Прагматикам би згодилась

Прагматикам  би  згодилась,  якби  міркувала  числами.
 Не  рік,  не  два  розвивала  математичне  мислення.
 Читала  закони  й  кодекси,  стандарти  і  нормативи.
 Не  шкандибала  з  совістю  в  розрІз  у  прерогативі
 вибору.  Переконливо  зрощувала  сюжети
 обліку  споконвічно  розміннОї  монети.
 І  все  те  у  мозок  вбивалося  і  мало  законну  силу.
 Ночами  тільки  не  спалося,  все  їсти  душа  просила.
 До  чогось  тяглась  неозначено,  а  я  їй:  «Авто,  ганчір’я… 
 Послухай,  усе  оплачено!» 
 Дивлюсь,  а  вона  –  в  сузір’ях. 
 Ми,  гості,  мабуть,  приходимо,  чи  з  вірою,  чи  без  віри,
 вже  з  ролями,  щоб  Заплатами  латати  Небесні  діри.
 А  я,  у  суть  не  посвячена,  дробилась  і  розривалась.
 (Під  руки  йшла  до  призначення  і  кожен  крок  сумнівалась.)
 Тепер  починаю  заново  шукати  у  всьому  смислу.
 Згодилася  б,  вже  ж,  прагматикам,  якби  міркувала  стисло.