Суєта суєт на марноті
Підганя квапливо нашу волю:
Нам потрібно безвісти летіть,
Де панують безлад і сваволя!
Осягнути сутності речей
Не дають приземлені ліміти.
Щось на вухо істина рече,
Та не годні в леті зрозуміти.
Нам богами стати не вдалось,
Обтрусивши яблуню розлогу...
Мабуть, суще в зернятах було, –
Тих, якими плюнули
На Бога.
Суще
© Copyright: Олег Завадский, 2012
Свидетельство о публикации №112030103460
Свидетельство о публикации №112030103460
Рецензии