The dreamers
Мабуть вони такі
Бо тихо покидають мене муки
Чи просто десь сховались в самоті
Лунає пісня все сильніше і сильніше
Мій голос вже і сам не чую я
Та мені ось так простіше
Бо є вони, бо є вони і музика твоя
Полетимо не успішно чи успішно
Все ж є вікно
І смішно чи не смішно
Сміюся і дивлюсь туди
Я бачу світ, і інші бажані світи
та ні брешу
Бо я сліпий,
Бо сам собі закрив я очі
І голос мій німий
Завжди про це мені шепоче…
Завжди я знав
Але ж любив
Не обіцяв
Але ж ходив
У вирої нетемних почуттів
Несу я душу
Куди ще сам не зрозумів
Та все несу, бо мушу
Мене ніхто не бачить у вогні
І я також
І запиваюся в вині
Ліхтарик не горить, ну що ж…
Завжди колишуть у думках
Їхні бажання і забави
Бо це я придумав так
Бо це краще плаксивої розради
Ми бачим те ж
Ми любим те ж
У мріях зависаєм
Хоча не строїм веж
Хоча нічого і все знаєм
Припинить діяти
Та все одно я не відчую
Бо вже в надії я
І вже малюю
Свидетельство о публикации №112030110570
Карина Мейс 05.03.2012 20:35 Заявить о нарушении
Надежда Аженилова 06.03.2012 00:40 Заявить о нарушении