Наберу повні жмені кохання
Та й засію ним твій переліг.
Далебі, я прийшов не востаннє,
Повернусь, ще й не випаде сніг.
А тим часом укинуті зерна
Почуттями в тобі проростуть.
О любове, яка ж ти химерна!
Ефемерною тільки не будь.
Дожидай мене, люба, в неділю,
Як завруниться нива густа, –
У зіницях твоїх перевтілюсь
І сльозою стечу на вуста.
Наберу повнi жменi кохання...
© Copyright: Олег Завадский, 2012
Свидетельство о публикации №112022903187
Свидетельство о публикации №112022903187
Рецензии