Сонет до весни
З рішучістю відтискуючи лютий,
Обурилась з небес. Але чому ти,
Чекана весно, хмарна і сумна?
Поволі топить диханням вона
У кригу холоднечею закутий
Зимовий всесвіт. Майже і не чути,
Як тихо пісня розталю луна.
Розвеселися, весно, не журись!
Прокидайся, бо вже несила ждати,
Коли повітря ранком біля хати
Наповнить ароматами нарцис,
І втішний шпак з горіхової віти
Кота зайдеться бідного дражнити.
Свидетельство о публикации №112022805126
Вони мабуть усі дражняться, Сергію!)))
Чомусь у Вашу весну завітала - гарно!)
Дякую за вірші!
Соловей Заочник 02.12.2013 16:08 Заявить о нарушении
Серез 06.12.2013 00:51 Заявить о нарушении
Соловей Заочник 06.12.2013 10:32 Заявить о нарушении