На душі буває тільки втома,
І весь день неначе в пелені.
Ти мене тримаєш ще за руку,
Але доля наша вже тече.
Ми ще раом, та уже окремо,
Дивні звуки відчуваєм в пелені.
Ти і я йдемо вперед – у небо,
Та уже окремо, до кінця…
Та, на щастя, все уже скінчилось.
Ніжний подих, дотик, без кінця….
Ти так мріяв…це усе здійснилось,
Вільний ти, іди в своє життя.
Ти так мріяв бути незалежним,
Вирішити всі свої думки,
Ти, нарешті, побрешся з духом.
І відчуєш схлипоти душі.
Та сьогодні, знову розірвалось,
Та не так, як у останній раз,
А навіки, назавжди, без палиць
Без дарунку долі, вже без зрад.
Я тобі дарую долю вічну,
Хай твоє життя завжди цвіте,
Та ти знай: не буде мене поруч,
То не смій тоді уже до мене йти.
Нове життя
© Copyright: Антонина Кашуба, 2012
Свидетельство о публикации №112022802676
Свидетельство о публикации №112022802676
Рецензии