Безкрайність неба завжди манить,
На Землі нашій ми в гостях,
Швидко збігає час і квапить -
До Вічності вимощуй шлях!
Молодість наша швидкоплинна,
Зів'яне личко молоде,
Немов троянда серед літа
Пелюстки скине, отцвіте.
Волосся чорне побіліє,
Вицвітуть очі голубі,
З роками серденько змарніє,
Души ж лишаться молоді.
Наше життя коротке - знайте!
У всесвіті одна лиш мить,
Як зіронька на небі сяє,
А догорівши вниз летить.
Не гайте ж часу на порожні,
Безглузді та бридкі слова,
Душею щоб були заможні,
Щоб була світла голова.
Збережіть души свої чисті,
Не заплямуйте, не грішіть,
Тепло їх світле, променисте
До Життя Вічного несіть.
-----------------------
25. 02. 2012 р.
Збережiть души своi чистi...
© Copyright: Фаина Янко, 2012
Свидетельство о публикации №112022609727
Свидетельство о публикации №112022609727
Рецензии
Очень красивое стихотворение- мелодичное,разумное, печальное.
С уважением.
Галина Ульшина 24.03.2015 21:09 • Заявить о нарушении
С уважением.
Галина Ульшина 24.03.2015 21:09 • Заявить о нарушении
Всегда рада гостям и благодарна за Ваши тёплые слова.
Успехов Вам, Галина!
Фаина Янко 24.03.2015 22:00 Заявить о нарушении
Успехов Вам, Галина!
Фаина Янко 24.03.2015 22:00 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.