Плівку з моєї шкіри можна знімати грубо,
А можна чекати поки сама відстане…
Скільки тобі іще шукати мої губи?
Звиватись магнітним полем над моїм станом?
Пускай по моїм артеріям дим замість крові.
Проколюй кінчики пальців віршезізнанням.
З них витече каберне і буде повінь
Внутрішньовинна від нашого недокохання.
Тобі
Язиком мандрувати в таємних кімнатах тіла.
Мені – підпалити б плющ, на собі посаджений.
Ти – нерішуче-боязко, я – схміліло
(інстинкт саморозвинений, самовпроваджений).
Падати в прірву твоїх надцупких обіймів.
Вплітатись бордовим квітом в сухі вуста.
Інтимний простір зачинено вже надійно.
Ти – занадто волога,
я – занадто густа.
Недокохання
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2012
Свидетельство о публикации №112022606973
Свидетельство о публикации №112022606973
Рецензии
Здорово! Вмієте тримати читача в солодкій напрузі...
Вячеслав Романовський 05.11.2012 13:39 • Заявить о нарушении
Вячеслав Романовський 05.11.2012 13:39 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.