Я не вiрю бiльше в майбуття
Кому воно потрібне і навіщо?
Пройшло, пробігло трепітне життя
І наступило нинішне зловіщо./???/
Не вірю? Ні./???/ Наснаги попелище
Лежить перед очима, ніби сніг.
І божевільні мрії нині ближче,
Знаходяться, розтоптані, у ніг.
Майбутнє вже не ступить на поріг, -
Надривно, божевільно догорає.
Я вчора ще й подумати не міг,
Що темнота і скнилість наступає.
Я не боявся підлих перемін, -
Вони мене зненацька захопили.
І все скінчилось – знову я один,/???/
І дні печалі щастя заслонили...
Вони пішли через троянд кущі,
Сліди їх... знищили дощі./???/
Свидетельство о публикации №112022606350