…Давали трунок таїн. Ти - прийняв,
Бо лестощів бажав, неначе манни.
Шукаючи, де б ствердитись, тинявсь
По всіх усюдах, аж допоки в ванну
З обожнюванням гумовим упав.
Залип у нім, мов муха у сиропі.
Ти був – простим невігласом, а став –
«Вождем вождів», що в гонорі всіх топить.
Тепер твій день – трибуни, блог, статті.
Чи ти пророк, що пхаєш всім поради?
Знання ж – прожиті з болями. А ті,
Що входять не у голову, а «ззаду»,
То - не знання, а - порох і полин,
Які ти сієш, хворий на пихатість.
У ванні тонеш? Йди на дно один!
Та ти, мов мор, ще й інших хочеш взяти…
2012
Липкий добродiй
© Copyright: Александр Зубрий, 2012
Свидетельство о публикации №112022605900
Свидетельство о публикации №112022605900
Рецензии