Гроза...

Грозу я відчуваю якось дивно
Неначе все в душі моїй болить
Ще сяє сонце і блакить чарівна
Та зараз зміниться усе і... загримить!

Ось раптом хтось, як чорною полою
Сказати краще - вороним крилом
Накрив пів світу гнівною водою
Свічею блискавки та грозовим вином!

І я п*янію від краси такої
Яка страшна й чарівна кожна мить
У сили навіженої та злої
Що розірвала сонячну блакить!

Зі зливою єднаюся і плачу!
З грозою люто на весь світ кричу!
Світ Божий - красень!
Я його побачу у світлі блискавки
Й скаженого дощу!


Рецензии