Несе мене хурделиця
В невідомий край,
Дорога щедро стелиться,
Наче як у рай.
Летить, махає гривами,
Штовхає у плече,
Та мене не стримає,
Тавро не запече.
Я сам собі господар,
Де схочу, там впаду,
І не продам свободу,
Якщо її знайду.
Ще хочу, та не можу,
Таку собі знайти,
Що завжди допоможе,
Допише всі листи.
Хурделиця кружляє
У душі моїй,
Болить душа, не сяє
Ночі степовій.
І лиш завмерла тиша,
Осіла густо тьма,
Для тебе я залишив,
Все, що в собі тримав.
Несе мене хурделиця
© Copyright: Антон Онацько, 2012
Свидетельство о публикации №112022509380
Свидетельство о публикации №112022509380
Рецензии