Світанкові роси я зберу докупи
І в липневу спеку принесу в твій дім.
На чолі твоєму - прохолодні руки,
А в моєму серці - спрага почуттів.
Ти відкриєш очі, посміхнешся літу
І мене запросиш у своє життя.
Що у твоїх мріях? Довголіття? Діти?
"Лиш любов", - сказала молодість твоя.
Що ж, давай любити ці ліси навколо,
Невгамовну річку, квіти польові,
Яблуню квітучу біля твого дому,
Запашну суницю у густій траві.
Під жагучим сонцем виростають крила
І несуть кохання у нові світи.
Я люблю цей Всесвіт невимовно щиро,
Бо по ньому ходиш і смієшся ТИ!
всесвiТИ
© Copyright: Диана Петренко, 2012
Свидетельство о публикации №112022300698
Свидетельство о публикации №112022300698
Рецензии
Чарівні віршовані рядки!!!
З повагою і теплом, Юрій!!!
Прокопенко Юрий 23.02.2012 14:19 • Заявить о нарушении
З повагою і теплом, Юрій!!!
Прокопенко Юрий 23.02.2012 14:19 • Заявить о нарушении